Чи варто починати займатися спортом після тридцяти, чому перестав любити футбол, з якою метою люди приходять до зали, скільки потрібно їсти і спати, щоб бути в чудовій формі, чому небезпечно займатися в залі без тренера, чи можна вживати біодобавки і «хімію», як впливає на організм куріння і алкоголь та як перестати відкладати похід до зали «на понеділок», – Є-РОЗМОВА із тренером з кросфіту, кандидатом у майстри спорту Андрієм Гордіюком. 

Вітаю! Тема нашої сьогоднішньої розмови – спорт та здоровий спосіб життя.

Чудово! Поїхали!

Кажуть, починати займатися спортом ніколи не пізно. Чи це дійсно так? Який оптимальний вік для початку занять спортом і чи можна почати після тридцяти і досягнути успіхів?

Правду кажуть, що починати ніколи не пізно. Я вважаю, що поки людина дихає – варто спробувати будь-які тренування, починаючи від йоги, закінчуючи звичайною прогулянкою, тобто – проходити щодня певну кількість кілометрів. А з якого віку краще починати? Я б сказав – з дитинства. В дитинстві закладається база і вибудовується певна дисципліна, тому далі тренуватися стає легше, адже це стає певною частиною життя людини. А якщо починати після тридцяти – то можуть виникнути певні питання, адже до тридцяти років формується певний життєвий досвід. Тому тренування можуть бути не такими постійними, можуть бути пропуски. Це те, що я бачу з досвіду. Але після тридцяти також не пізно починати і досягти хороших успіхів.

Коли ти почав займатися спортом і хто тебе на це мотивував?

Я почав займатися з дитинства, мабуть, років із семи. Це був футбол. Перед футболом я ще походив на карате, один чи два рази, але зрозумів, що битися – це не моє. А хто мотивував? Я думаю, що в мені є щось у середині, що змушує мене рухатися. Я з дитинства непосидючий, мені не подобається сидіти на одному місці довгий час. Батьки мене в цьому підтримали. Я б не сказав, що вони мене змотивували, але вони дали підтримку і допомогли мені здійснити старт у спортивний розвиток.

«Я ЗРОЗУМІВ, ЩО НЕ БУДУ ДРУГИМ АНДРІЄМ ШЕВЧЕНКОМ», – АНДРІЙ ГОРДІЮК ПРО ТЕ, ЧОМУ РОЗЛЮБИВ ФУТБОЛ

Ти сказав, що у дитинстві почав займатися футболом. Це твій улюблений вид спорту, чи є ще якісь види, які тобі подобаються більше, і чи є в тебе кумири в професійному спорті?  

Футбол – це була мрія дитинства. Я мріяв стати професійним футболістом, як і більшість юнаків, які тренуються. Адже футбол – чи не найпоширеніший вид спорту у світі, там крутяться великі гроші, футбол постійно показують по телевізору, всі хочуть бути як Роналду і Мессі.  Це класика. Але зараз футбол для мене, можна сказати, помер. Я не граю і не дивлюся футбол, у мене зараз інші пріоритети і погляди.

На даний момент я займаюся кросфітом. Стосовно кумирів – не скажу, що є люди, за якими щодня слідкую і на них «молюся», але є люди, які показують свій характер, силу волі, бажання до перемоги і певну дисциплінованість. Мабуть, вони показують те, чого, в деякій мірі, не вистачає мені. Або в певних моментах мені цього не вистачає і я розумію, що ці люди мене мотивують, тому мені потрібно рівнятися на них у цьому плані.

А чому футбол так розлюбив?

Хороше запитання (сміється – ред.). Десь в 14 років, після п’яти років футбольних тренувань, я зрозумів, що я не буду другим Андрієм Шевченком. В мене не виходить обводити всіх на полі і забивати по три голи за гру. Тому прийшло усвідомлення, що варто пошукати щось інше, на футболі світ клином не зійшовся. Батьки теж не наполягали на тому, щоб я став ТОП-зіркою саме у футболі, вони відповіли: «Як хочеш, дивися по собі». Тому я зрозумів, що потрібно спробувати щось інше. Тоді випала нагода піти на джиу-джитсу. Я спробував, але мене вистачило лише на рік. Я зрозумів, що битися з людьми, когось бити чи захищатися – це точно не моє. Я звик вирішувати питання в розмові без застосування сили. Тому далі я пішов по інших видах спорту.

Згодом ти почав тренувати. Як прийшло рішення стати тренером? 

Як зараз пам’ятаю, тоді було спекотне літо. Таке ж, як ось ці наші минулі дні. Температура повітря була близько тридцяти градусів, я в той час навчався на четвертому курсі. Мені якось зателефонував одногрупник і сказав, що пішов у тренажерну залу і почав проходити навчання на фітнес-тренера. І запропонував мені спробувати. На той час я був погано знайомий із «тренажеркою». В мене не було досвіду роботи, і, тим більше, тренувань у тренажерному залі. До того я чотири роки займався на турніках і брусах на вулиці, тобто, це були вуличні тренування. І переважно це було сезонно, адже займатися взимку на вулиці досить непросто, хоча і такі моменти пригадуються. І я подумав – чому б ні? Це цікавий досвід, це щось нове, тим більше, мені в будь-якому разі потрібно щось у цьому житті робити. Тому я пішов, спробував, і мені сподобалося. Я побачив дуже швидкий прогрес. Адже на вулиці можна «прокачати» тільки верхню частину тіла, ноги там складно навантажити, окрім звичайних присідань і бігу. Тому в залі я побачив дуже великий прогрес, особливо – в ногах, вони почали збільшуватися, в мене почали рости силові показники в присіданнях, жимі ногами тощо. Мені це дуже сподобалося, я зрозумів, що хочу далі розвиватися у цьому напрямку, відповідно, відразу ж пройшов курси на персонального тренера.

З якою метою люди найчастіше приходять до зали? Схуднути, побудувати спортивне тіло, чи щось інше?

Так, це саме схуднення. Левова часка людей приходить саме за цим. Інша категорія людей, це ті, які вже мають певні проблеми зі здоров’ям. Наприклад, в них болить спина і вони розуміють, що далі так не можна, потрібно щось змінювати. Це так само можуть бути проблеми з колінами. Тобто, різні можуть бути больові відчуття і неприємні моменти, які турбують цих людей. Хтось продовжує терпіти, а хтось починає ходити до зали.

Тих, хто хоче набрати вагу, набагато менше, їх зовсім мало. Із власного досвіду скажу, що за статистикою, набрати вагу в рази складніше, ніж скинути. Але йдеться саме про м’язову масу, а не про жирову.

Чи є в твоїх підопічних результати, якими можна пишатися? Щоб наглядно можна було показати фото «До» і «Після»?

Так, є фото «До» і «Після». Ми таке практикуємо. Але серед моїх підопічних немає таких, які б мали розряди майстрів спорту чи кандидатів у майстри спорту, адже я треную не спортсменів, а звичайних людей, які просто хочуть досягти гарної форми і бути задоволені своїм тілом і здоров’ям.

Фото з архіву Андрія Гордіюка

Які твої особисті досягнення як спортсмена і тренера, можливо, перемагав у якихось змаганнях, чи не думав піти у професійний спорт, можливо, була мрія виступити у складі Олімпійської збірної?

За Олімпійську збірну ніколи не було мрії виступити. Я не бачу в цьому сенсу, адже ті види спорту, якими я займаюся, не підпадають під олімпійські. Через це я навіть ніколи про це не думав, тому, відповідно, такого бажання в мене немає. Щодо власних досягнень – це розряд кандидата у майстри спорту з пауер-ліфтингу. Це триборство, у якому потрібно пожати штангу, зробити станову – тобто підняти її із підлоги, і присісти зі штангою. Я здобув розряд в той час, коли активно займався пауер-ліфтингом і виступав на різноманітних змаганнях. Зараз я активно займаюся кросфітом, поки що у цьому виді спорту особливих досягнень немає, але я себе бачу атлетом, паралельно я треную, і хочу надалі розвиватися у кросфіті, виступати і займати призові місця на змаганнях.

Щодо досягнень як тренера – я вже не простий тренер, я – старший тренер у своєму залі. Це вже певний щабель вгору, і для мене було принциповим моментом досягнути цього. Я досягнув, і тепер хочеться рухати далі і досягати нових вершин.

«ПРИ ОБМЕЖЕНОСТІ В ХАРЧУВАННІ В ПЕРШУ ЧЕРГУ «ЗЛІТАЮТЬ» М’ЯЗИ», – АНДРІЙ ГОРДІЮК РОЗПОВІВ, ЧОМУ НЕ МОЖНА ХУДНУТИ ЗА РАХУНОК СКОРОЧЕННЯ СПОЖИВАННЯ КАЛОРІЙ

Наскільки для здорового способу життя важливі сон і харчування? Наскільки це впливає на ефективність занять у залі, чи є в тебе якісь поради щодо цього, чи користуєшся ти якоюсь особливою дієтою і чи є в тебе якийсь жорсткий режим дня?

Сон і харчування – це основа. Якщо людина тренується хоча б тричі на тиждень, то вона повинна спати щонайменше 7-8 годин на добу. Ті, хто спить менше, вони точно не висипаються, тому в них точно будуть проблеми із самопочуттям під час тренувань. Люди, які не досипають, можуть переїдати через це, а це вже проблеми із харчуванням.

Протягом певного часу у мене був застій в тренуванні, я не тренувався. А коли відновив тренування – помітив, наскільки важливим фактором є сон. Коли ти не тренуєшся – тобі не треба спати стільки часу, щоб відновитися. А якщо в тебе є фізичне навантаження – тобі точно потрібно спати певну кількість годин. Тому сон це дуже важливо. І важлива не просто його кількість, а і якість, тобто, проміжок коли ти засинаєш і коли просинаєшся. Оптимальним режимом для початку сну вважається період між 22 і 23 годинами, і прокинутися потрібно о 5-6 ранку, не пізніше. Адже саме в цей час виділяється гормон, який дає хороше пробудження організму. Тому якщо людина прокидається в  цей час, вона буде відчувати бадьорість, і це буде найоптимальнішим режимом сну.

Що стосується харчування – це теж основа. Я не розділяю сон, харчування і тренування, це єдиний комплекс. Іноді люди приходять до зали і кажуть, що скинуть за рахунок харчування двадцять кілограмів. Так, це можливо, але мало хто знає, за рахунок чого в такому випадку скидається вага. В першу чергу – за рахунок м’язів. При обмеженості в харчуванні в першу чергу «злітають» м’язи. Людина без м’язів виглядає досить непривабливо, це нездорова людина. Тому харчування має бути в комплексі.

Конкретної дієти особисто я не рекомендую нікому і не притримуюсь сам. У мене немає жорстких рамок, немає такого, що я зовсім не п’ю кави чи не їм цукру. Я такого не притримуюсь, адже був у мене певний досвід, коли я не їв солодкого дев’ять місяців. Для мене це рекордна цифра, адже моя мама дуже добре готує, а в той час я жив з батьками і було дуже складно не їсти того, що вона готує. Тому я знову почав їсти солодке. Навіть не просто їсти – я почав ним дуже жорстко «закидатися». Я вкидав у себе все, що тільки можна. Тому я прийшов до висновку, що якщо тобі це подобається і є певна тяга, то не потрібно себе обмежувати.

В наш час ми можемо вибирати солодке, адже є солодощі корисні і некорисні. Тому потрібно орієнтуватися, що ти купуєш, дивитися на склад, консультуватися у продавців. Зараз є сирі десерти, які не печуться. Тому вибір є, а жорсткої дієти я не рекомендую. Просто це має бути п’яти- або чотирьохразове харчування на день, в залежності від можливостей людини, з легкими перекусами. Але при цьому один день на тиждень варто давати собі легку розгрузку, дозволити з’їсти шматок торта чи чіпси. Тобто, людина повинна закрити цей гештальт і розуміти, що вона не в кайданах.

Тобто, немає обов’язкової дієти, скільки білків, жирів і вуглеводів людина протягом дня повинна отримувати? Які продукти мають входити в раціон? І чи відрізняється цей режим харчування для людей, які мають різну мету? Адже одні йдуть до зали, аби схуднути, а інші, навпаки, щоб набрати вагу.

Так, звичайно. Але я це називаю не дієтою. Я це називаю «правильне харчування» або ж «збалансоване харчування». Термін «правильне харчування» також дуже специфічний. Адже «правильного харчування», як на мене, взагалі не існує, є «збалансоване харчування». Для однієї людини оптимальний баланс білків, жирів і вуглеводів буде один, для іншої – зовсім інший. Коли я пишу раціони своїм клієнтам – я це прораховую за певними формулами, враховуючи індивідуальні потреби кожного. Якщо говорити про схуднення – то є певна цифра, яка виходить з базового метаболізму, тобто обміну речовин людини. Цю цифру слід помножити на коефіцієнт рухливості людини, і, наприклад, у нас виходить 2 500 калорій. Якщо людина має мету схуднути – ми від цих 2 500 калорій віднімаємо 15-20%, і виходить цифра, на яку щодня потрібно «наїдати» калорій, не більше. Тобто, ми створюємо певний дефіцит калорій. А якщо людина хоче набрати – ми додаємо до цієї цифри 15-20% і створюємо профіцит. І якщо людина буде постійно отримувати цю кількість калорій – вона буде набирати вагу. А далі справа у тренуванні.

«У НАШ ЧАС ВИНИК СТЕРЕОТИП, ЩО МАТИ БАГАТО М’ЯЗІВ – ЦЕ МОДНО, АЛЕ МАЛО ХТО РОЗУМІЄ, ЩО ЗА ЦИМ СТОЇТЬ І ЯК З ЦЬОГО «ЗЛІЗТИ», – АНДРІЙ ГОРДІЮК ПРО БІОДОБАВКИ І «ХІМІЮ»

А якщо людина займається без тренера, не знає цих особливостей, і, наприклад, не дотримується режиму сну, чи недоїдає, тобто, є певне виснаження організму, плюс вона додає фізичне навантаження в залі, і, особливо, якщо не знає про стан свого здоров’я, не зверталась до лікаря і не знає свого максимально допустимого рівня навантажень, така самодіяльність у залі може бути небезпечною для здоров’я?        

Звичайно. Це дуже небезпечно. Тому якщо людина новачок, то я раджу починати працювати з тренером хоча б місяць часу. Обираючи тренера, варто подивитися за його роботою або ознайомитися із відгуками про нього. Наприклад, до мене неодноразово у залі підходили клієнти і казали, що хочуть зі мною займатися. Я запитував, чому обрали саме мене. На що люди відповідали, що спостерігали за мною у залі і їм сподобалося, як я працюю. Таке, звісно, приємно чути. Тренери є різні, є більш досвідчені, є менш досвідчені. Тому варто обрати когось, хто підійде саме вам. Це значно пришвидшить прогрес від тренувань.

Клієнт отримає від тренера базові знання і навички, тому шанс нашкодити своєму здоров’ю внаслідок тренувань мінімізується. Але якщо людина немає можливості оплачувати послуги тренера, то дуже важливо відфільтрувати інформацію, яку людина черпає з мережі. Має бути присутнє критичне мислення. Будь-яку пораду з Інтернету треба перевірити на те, чи вона дійсно працює і чи підійде вона саме тобі.

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський презентував програму «Здорова Україна», одним із пунктів якої є «Віртуальний тренер». Тобто, планується на дворових спортивних майданчиках встановити QR коди, за допомогою яких можна буде відкрити відео із віртуальним тренером, який буде показувати певні вправи, які можна виконати на цьому майданчику. Як ти ставишся до такої ідеї?   

Я вперше від тебе про це чую. Як на мене – ідея цікава. Майбутнє, я вважаю, за технічним прогресом, який ми зараз спостерігаємо. Науково-технічного регресу вже точно не буде. Тому я вважаю це класною ідеєю, адже діти розуміють, що таке QR код і без пояснень знають, як його відсканувати телефоном. Тому я підтримую цю думку, адже, в першу чергу, віртуальний тренер мінімізує травматизм тих, хто самостійно займається на спортмайданчиках, і, звісно, це популяризуватиме спорт і тренування на вулицях.

Як ти ставишся до біодобавок, різноманітного хімічного харчування для спортсменів? Воно дійсно шкідливе, чи ним можна безпечно користуватися?   

Біодобавки і хімічне харчування – це для мене різні речі. Адже хімічними добавками ми у спортивних колах називаємо те, що більше відноситься до фармацевтики. Це якісь препарати, які стосуються гормонів. Все решта, що не впливає на гормони, це речі, які насправді можуть допомогти. Тому ставлюся до біологічних добавок позитивно і сам вживаю протеїн на постійній основі. По-перше, це дає хороше відновлення, особливо, якщо немає часу поїсти, а таке буває, коли в залі багато клієнтів, які приходять один за одним. Тому ти можеш змішати шейк, додати туди банана, і вважай, що ти добряче перекусив. Цього може вистачити на годину-півтори роботи у залі.

До «хімії» в мене немає однозначного ставлення – «ні» або «так», все залежить від мети людини. Якщо людина – професійний атлет і вона займається бодібілдингом, то там без «хімії» просто ніяк. Це ніби як поставити поряд «БМВ» і «Жигуль» – це дві різні машини. Так само на сцені будуть контрастувати два атлети, один з яких приймає гормональні препарати, а інший – ні. Це не порівняти. Тому для професійних спортсменів це є виправданим.

У наш час виник стереотип, що мати багато м’язів – це модно, але мало хто розуміє, що за цим стоїть і як потім з цього, так би мовити, «злізти». Тому для людей, які просто займаються в залі для себе, я б не радив пробувати на собі гормональні препарати, адже це може бути небезпечно. Такі препарати можна приймати тільки після консультацій із професійним лікарем і під його контролем, здавши відповідні аналізи. І це потрібно робити системно. Тому я не бачу у цьому потреби для пересічних людей, непрофесійних спортсменів. Варто просто слідкувати за тим, як ти тренуєшся, що ти їси, який в тебе баланс калорій, і як ти відпочиваєш.

«ЯКЩО В ЛЮДИНИ Є СВІДОМЕ РОЗУМІННЯ, ЩО ЇЙ ТРЕБА ЗДОРОВ’Я, ЩОБ В МАЙБУТНЬОМУ МЕНШЕ ГРОШЕЙ ВИТРАЧАТИ НА  ЛІКАРІВ, ТО ЗАНЯТТЯ СПОРТОМ ПОТРІБНО ПОЧИНАТИ ВЖЕ. ІНШОЇ МОТИВАЦІЇ НЕ ІСНУЄ», – АНДРІЙ ГОРДІЮК

Як на організм впливає куріння і алкоголь? Чи може спорт допомогти позбутися тяги до тютюну і алкоголю?

Спорт допомагає взагалі багато у чому, в тому числі – позбутися різних нездорових тяг. Для мене тренування – це як сповідь для людей, які звикли ходити в церкву молитися. Тому зала для мене – це як молитовний дім. Адже коли ти займаєшся – лишаєшся наодинці зі своїми думками і починаєш краще розуміти себе. Тому я вважаю, що спорт – це правильний шлях, аби позбутися будь-яких залежностей, незалежно від того, це алкоголь, тютюн, кофеїн чи інші неприємні речі.

Щодо впливу алкоголю і тютюну – то це, звісно, навантаження як на судини так і на серце. Тому поєднувати це зі спортом досить складно. Адже за межами зали навантаження на серце дають алкоголь і тютюн, а в залі, відповідно, навантаження дають тренування. Відтак, страждає вся серцево-судинна система. Тому варто обмежувати себе у тязі до куріння та алкоголю, а краще повністю відмовитися і переходити на здоровий спосіб життя.

Як би ти мотивував людей, які хочуть зайнятися спортом, але постійно кажуть: «З понеділка точно почну», і так триває роками?

Можу прямо зараз звернутися до людей, які читатимуть це інтерв’ю. Рекомендую прямо зараз встати, поприсідати десять разів, повіджиматися десять разів, покачати прес лежачи двадцять разів, і після цього подумати – з понеділка, чи вже прямо сьогодні піти і записатися до зали? Насправді мотивації як такої немає, я в це не вірю. Я не вірю, що хтось когось має мотивувати. Якщо в людини є свідоме розуміння, що їй треба здоров’я, щоб в майбутньому менше витрачати часу і грошей на лікарів і ліки, на лікування різноманітних хвороб, то варто починати вже. Іншої мотивації не існує. Це питання кожного, питання свідомості і підходу до свого здоров’я.

Дякую! Думаю, з числа тих, хто прочитає це інтерв’ю, прибавиться майбутніх спортсменів і прихильників здорового способу життя. Бажаю успіхів у тренерській роботі і нових спортивних досягнень! Дякую за пізнавальне інтерв’ю!

Дякую!

Розмову вів Роман КОЛЮХОВ

Фото з архіву Андрія Гордіюка
Фото з архіву Андрія Гордіюка
Фото з архіву Андрія Гордіюка
Фото з архіву Андрія Гордіюка
Фото з архіву Андрія Гордіюка

 

 

 

Прокоментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.